хуйове, зате щиреШістнадцять
Я не мав друзів, вчасно вкладався спати
Я розглядав мапи
Це тоді
Вперше я закохався
В шістнадцять
Я розумівся на пошуках інформації
Краплинок, крихіток
Що безмежному павутинні вкрав, вихопив, викохав
Я дивився на мапи
Морське узбережжя
(Він жив коло моря, як мені завжди хотілося)
Я знав його вулицю, дім, школу, в якій він вчився
Я дивився на мапі - он він, певно, зараз у цьому будинку
Я дивився на мапі
На непримітну
Геометричну
Картинку
І уявляв себе поруч сидячим
Два роки потому
Я мріяв купити синю машину
Життя на колесах, фріланс, жарти з Доктору Хто
Бісів запах бензину
Гуляючи по Береговому
Я дивився у воду
І гадав:
Чи стоїть він так само
По той бік моря
Чи удостоївся я його погляду?
Вісімнадцять
(Це тоді я почав палити)
Я розглядав мапи
Рахував ненависні кілометри
Купляв цигарки
(І де тільки брав гроші?)
Обіцяв втекти -
Мати називала мене дурепою
Я дивився на мапи
Мріяв про дальню подорож
Бути сміливішим
Дурнішим
Стояти з піднятим пальцем
У рюкзаку - тільки найнеобхідніше
Ходити містами чужими
Незнайомими
Але о десятій
Я мав повертатись додому
Двадцать
Це вперше я ночував деінде
Сварився с батьками
Мати кричала в трубку, сестра обливала помиями
Двадцять років
Я працював ночами
Двадцять років
У бісовій клітці з одними своїми дурними мріями
Я дивився на мапи
Слухав колег, що повернулись із Франції
Господи, як я мріяв
Хоча б у Києві
Десь вночі проїбатися
Як я мріяв із дому здихатися
Гуляти, самотній
І начхати, щоб там зі мною сталося!
Двадцять один
Чи я був щасливий?
Ні
Я дивився на мапи, я рахував дні
Я казав собі:
Якщо хочеш на волю, ламай замки
Нехай з кров'ю, з криками
Вирвись!
І на мапи дивився
На маленьке, далеке село
Порахував кілометри, гроші
Яких не було
О прута вдарились лікті, коліна, плечі
Крила?
Голова
Скоро, рукою подати
За лічені місяці
Двадцять два.
@темы:
хендмейд,
lyrics,
mind Ragnarok,
21 ever,
липейс не прекращает рыдать, и я не стану,
беги, пока не кончится музыка
-
-
13.07.2017 в 09:08А років за десять
чи може
п'ятнадцять,
ледь чутний повз музику
шепіт води,
як флейта дитину
із Гамельну,
притягне і понесе до мінливої
вічної
лінії.
Океан доторкнеться до ніг
легенько
своїми солоними, прохолодними губами.
Мапа залишиться на столі.
-
-
13.07.2017 в 23:35Є відгуком думки, єдиної першої фрази
Кожна секунда, скільки б ти їх не прожив
Є відлунням простого і вічного "зараз"
І кожне море, будь-яка із хвиль, споріднені
До тій, що плескає у чарці
І я не знаю, чи рідні люди бачать єдну зорю,
Проте кожна із зорь на них
Дивиться одночасно